Словарь української мови (1924)/попрястися
| ◀ попрясти | Словарь української мови П попрястися |
попрятати ▶ |
|
Попря́стися, ду́ся, де́шся, гл. 1) Попрясть нѣкоторое время. 2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались. Рудч. Ск. II. 44.
| ◀ попрясти | Словарь української мови Борис Грінченко П попрястися |
попрятати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попрястися
Борис Грінченко
1924
Попря́стися, ду́ся, де́шся, гл. 1) Попрясть нѣкоторое время. 2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались. Рудч. Ск. II. 44.