Словарь української мови (1924)/попрямувати
| ◀ попрядки | Словарь української мови П попрямувати |
попрямуватися ▶ |
|
Попрямува́ти, му́ю, єш, гл. Пойти напрямикъ, направиться. Гапка потягла в хату, а Іван попрямував до клуні.
| ◀ попрядки | Словарь української мови Борис Грінченко П попрямувати |
попрямуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
попрямувати
Борис Грінченко
1924
Попрямува́ти, му́ю, єш, гл. Пойти напрямикъ, направиться. Гапка потягла в хату, а Іван попрямував до клуні.