Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попрядки
Берлін: Українське слово, 1924

По́прядки, док, мн. = Попряхи. В одну хату нас, дівчат, натириться, було, як раків у ятір, на попрядки. Г. Барв. 102.