Словарь української мови (1924)/попрошпечуватися
◀ попрочищати | Словарь української мови П попрошпечуватися |
попрощати ▶ |
|
Попрошпе́чуватися, чуємося, єтеся, гл. Проштрафиться (о многихъ). О. 1862. V. 109. Попрошпечувались, дак їх і попрогонили. Г. Барв. 44.