Словарь української мови (1924)/попростати
| ◀ попросом | Словарь української мови П попростати |
попроститися ▶ |
|
Попро́стати, таю, єш, гл. Направиться. Покинув її і весільних, сам попростав до хати. Г. Барв. 202.
| ◀ попросом | Словарь української мови Борис Грінченко П попростати |
попроститися ▶ |
|
Словарь української мови — П
попростати
Борис Грінченко
1924
Попро́стати, таю, єш, гл. Направиться. Покинув її і весільних, сам попростав до хати. Г. Барв. 202.