Словарь української мови (1924)/попросити
| ◀ попрорубувати | Словарь української мови П попросити |
попроситися ▶ |
|
Попроси́ти, шу́, сиш, гл. Попросить. Просили батько й мати, просила й родина, нехай його ще попросить лихая година. Мет. 84.
| ◀ попрорубувати | Словарь української мови Борис Грінченко П попросити |
попроситися ▶ |
|
Словарь української мови — П
попросити
Борис Грінченко
1924
Попроси́ти, шу́, сиш, гл. Попросить. Просили батько й мати, просила й родина, нехай його ще попросить лихая година. Мет. 84.