Словарь української мови (1924)/попрорізувати
| ◀ попроривати | Словарь української мови П попрорізувати |
попроростати ▶ |
|
Попрорі́зувати, зую, єш, гл. Прорѣзать (во множествѣ). Стор. МПр. 95.
| ◀ попроривати | Словарь української мови Борис Грінченко П попрорізувати |
попроростати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попрорізувати
Борис Грінченко
1924
Попрорі́зувати, зую, єш, гл. Прорѣзать (во множествѣ). Стор. МПр. 95.