Словарь української мови (1924)/попроривати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попроривати
Берлін: Українське слово, 1924

Попрорива́ти, ваю, єш, гл. Разрѣдить, вырвавъ часть. Ще треба попроривати буряки, бо ще таки густі. Харьк.