Словарь української мови (1924)/попромітати
◀ попромінювати | Словарь української мови П попромітати |
попропадати ▶ |
|
Попроміта́ти, та́ю, єш, гл. Промести (во множествѣ). Всі стежки попромітали.
◀ попромінювати | Словарь української мови Борис Грінченко П попромітати |
попропадати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попромітати
Борис Грінченко
1924
Попроміта́ти, та́ю, єш, гл. Промести (во множествѣ). Всі стежки попромітали.