Словарь української мови (1924)/попроз
◀ попродовбувати | Словарь української мови П попроз |
попроїдати ▶ |
|
Попро́з, нар. = Поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш. Чуб.
◀ попродовбувати | Словарь української мови Борис Грінченко П попроз |
попроїдати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попроз
Борис Грінченко
1924
Попро́з, нар. = Поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш. Чуб.