Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поуз
Берлін: Українське слово, 1924

Поуз, нар. = Повз. Поуз мій двір, ворітечка голубка летіла. Мет. 252. Сади-виногради в воду поринають; поуз берег ясні смуги як срібло сияють. К. Досв.