Словарь української мови (1924)/поприїздити
| ◀ попризнаватися | Словарь української мови П поприїздити |
поприймати ▶ |
|
Поприїзди́ти, димо́, дите́, гл. Пріѣхать (о многихъ). Наші діти вже всі поприїздили. Богод. у. Ми не довго гостили, не в порожні поприїздили. Мет. 188.