Словарь української мови (1924)/поприймати
◀ поприїздити | Словарь української мови П поприймати |
поприйматися ▶ |
|
Поприйма́ти, ма́ю, єш, гл. Принять (во множествѣ). Хліб лежить, — от я зараз поприймаю. Грин. II. 171. Ой ти тихий Дунаю, моїх діток поприймай. Нп.