Словарь української мови (1924)/попращати
| ◀ попрацюватися | Словарь української мови П попращати |
попретно ▶ |
|
Попраща́ти, ща́ю, єш, гл. — кого́. Проститься съ кѣмъ. См. Попрощати. Навіки 'смо попращали свої любі гори. ЕЗ. V. 242.
| ◀ попрацюватися | Словарь української мови Борис Грінченко П попращати |
попретно ▶ |
|
Словарь української мови — П
попращати
Борис Грінченко
1924
Попраща́ти, ща́ю, єш, гл. — кого́. Проститься съ кѣмъ. См. Попрощати. Навіки 'смо попращали свої любі гори. ЕЗ. V. 242.