Словарь української мови (1924)/попоїздити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попоїздити
Берлін: Українське слово, 1924

Попої́здити, джу, диш, гл. Поѣздить много. Як попоїздили, так набрали собі усякого звіра. Мнж. 31.