Словарь української мови (1924)/попостояти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попостояти
Берлін: Українське слово, 1924

Попосто́яти, сто́ю, їш, гл. Простоять много, настояться. Добре, що перва прийшла, а то б попостояла. Г. Барв. 498.