Словарь української мови (1924)/попоноситися
| ◀ попоносити | Словарь української мови П попоноситися |
попоночіти ▶ |
|
Попоноси́тися, ношу́ся, сишся, гл. — з чим. Поносить что долго. К. ЧР. 356.
| ◀ попоносити | Словарь української мови Борис Грінченко П попоноситися |
попоночіти ▶ |
|
Словарь української мови — П
попоноситися
Борис Грінченко
1924
Попоноси́тися, ношу́ся, сишся, гл. — з чим. Поносить что долго. К. ЧР. 356.