Словарь української мови (1924)/поплічник
| ◀ попліч | Словарь української мови П поплічник |
поплодити ▶ |
|
Поплі́чник, ка, м. Помощникъ, подручный.
| ◀ попліч | Словарь української мови Борис Грінченко П поплічник |
поплодити ▶ |
|
Словарь української мови — П
поплічник
Борис Грінченко
1924
Поплі́чник, ка, м. Помощникъ, подручный.