Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поплітка
Берлін: Українське слово, 1924

По́плітка, ки, ж. 1) Верхняя прядь на веревкѣ. Могилев. у. 2) Красная гарусная нить, которой оплетаютъ сверху косы. Kolb. I. 40. Шух. I. 135.