Словарь української мови (1924)/поплітати
| ◀ поплісок | Словарь української мови П поплітати |
поплітка ▶ |
|
Попліта́ти, та́ю, єш, гл. 1) Оплетать сверху. Щоби коса довший час… добре заплетена трималася, поплітають косу поплітками. Шух. I. 135. 2) Связывать горшки проволокою. Вх. Зн. 53.