Словарь української мови (1924)/поплюскнути

by Борис Грінченко

◀ поплюндрувати

Словарь української мови Борис Грінченко П поплюскнути

поплюсок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поплю́скнути, ну, неш, гл. Сплющиться, стать плоскимъ, щуплымъ. Калина зімою взяла та й поплюскла, — ягоди стали плисковаті, що й соку в їх не зосталось. Рк. Левиц. Посуха захватила жито, а зерно й поплюскло. Черниг. у.