Словарь української мови (1924)/поплюндрувати
| ◀ поплюгавіти | Словарь української мови П поплюндрувати |
поплюскнути ▶ |
|
Поплюндрува́ти, ру́ю, єш, гл. Разорить, разграбить (во множествѣ).
| ◀ поплюгавіти | Словарь української мови Борис Грінченко П поплюндрувати |
поплюскнути ▶ |
|
Словарь української мови — П
поплюндрувати
Борис Грінченко
1924
Поплюндрува́ти, ру́ю, єш, гл. Разорить, разграбить (во множествѣ).