Словарь української мови (1924)/попертися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попертися
Берлін: Українське слово, 1924

Попе́ртися, пру́ся, пре́шся, гл. Отправиться куда, пойти, полѣзть (грубо). Так і поперся п'яний у хату до чужих людей. Харьк.