Словарь української мови (1924)/поохотитися

< Словарь української мови (1924)

◀ поохотити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поохотитися

поохочувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поохо́титися, чуся, тишся, гл. Пожелать, захотѣть.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/поохотитися&oldid=520196