Словарь української мови (1924)/пооблуплюватися
◀ пооблуплювати | Словарь української мови П пооблуплюватися |
пооблягати ▶ |
|
Пооблу́плюватися, люємося, єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ). Верхи в дуба повсихали і кора на їх пооблуплювалась. Стор. МПр. 105.