Словарь української мови (1924)/пооблуплювати
◀ пооблітати | Словарь української мови П пооблуплювати |
пооблуплюватися ▶ |
|
Пооблу́плювати, люю, єш, гл. Облупить (во множествѣ).
◀ пооблітати | Словарь української мови Борис Грінченко П пооблуплювати |
пооблуплюватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
пооблуплювати
Борис Грінченко
1924
Пооблу́плювати, люю, єш, гл. Облупить (во множествѣ).