Словарь української мови (1924)/понижати
| ◀ понидіти | Словарь української мови П понижати |
понижувати ▶ |
|
Понижа́ти, жа́ю, єш, сов. в. понизи́ти, жу́, зи́ш, гл. 1) Понижать, понизить. Понизив ясла. Лохв. у. 2) Унижать, унизить. Мнж. 173. К. Бай. 26. Вони рідного тата й неню не понижали. Полт. г. Ми ж тебе, Химочко, не понижаєм і святим Рожеством поздоровляєм. Чуб. III. 432.