Словарь української мови (1924)/понидіти
◀ понивати | Словарь української мови П понидіти |
понижати ▶ |
|
Пони́діти, діємо, єте, гл. Заскучать, изныть (о многихъ). Мир. ХРВ. 86. Ідіть квашу варіть, а то ви пониділи. Ном. № 12622. Да вже ж ми пониділи, світонька не виділи, поведіте танцювати, будемо розглядати. Рк. Макс.