Словарь української мови (1924)/поневірятися
◀ поневіряти | Словарь української мови П поневірятися |
поневолити ▶ |
|
Поневіря́тися, ря́юся, єшся, гл. Жить въ несчастіи, тяжелой жизнью. Будеш, з своєю дитиною поневірятись. Син мій буде щасливійший, не буде так поневірятись, як я оттут. Левиц. I. 66.