Словарь української мови (1924)/поневолити
| ◀ поневірятися | Словарь української мови П поневолити |
понеділковий ▶ |
|
Понево́лити, лю, лиш, гл. Принудить. Поневолила дочку заміж. Васильк. у.
| ◀ поневірятися | Словарь української мови Борис Грінченко П поневолити |
понеділковий ▶ |
|
Словарь української мови — П
поневолити
Борис Грінченко
1924
Понево́лити, лю, лиш, гл. Принудить. Поневолила дочку заміж. Васильк. у.