Словарь української мови (1924)/поневільний
| ◀ понащулювати | Словарь української мови П поневільний |
поневірнити ▶ |
|
Поневі́льний, а, е. Насильственный, принудительный. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала. Гол. I. 203.
| ◀ понащулювати | Словарь української мови Борис Грінченко П поневільний |
поневірнити ▶ |
|
Словарь української мови — П
поневільний
Борис Грінченко
1924
Поневі́льний, а, е. Насильственный, принудительный. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала. Гол. I. 203.