Словарь української мови (1924)/понащулювати
| ◀ понащіплювати | Словарь української мови П понащулювати |
поневільний ▶ |
|
Понащу́лювати, люю, єш, гл. Насторожить (во множествѣ). Коні понащулювали вуха.
| ◀ понащіплювати | Словарь української мови Борис Грінченко П понащулювати |
поневільний ▶ |
|
Словарь української мови — П
понащулювати
Борис Грінченко
1924
Понащу́лювати, люю, єш, гл. Насторожить (во множествѣ). Коні понащулювали вуха.