Словарь української мови (1924)/понаїздити
| ◀ понаїжджати | Словарь української мови П понаїздити |
понайбільше ▶ |
|
Понаїзди́ти, димо́, дите́, гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості. Стор. МПр. 68.
| ◀ понаїжджати | Словарь української мови Борис Грінченко П понаїздити |
понайбільше ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаїздити
Борис Грінченко
1924
Понаїзди́ти, димо́, дите́, гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості. Стор. МПр. 68.