Словарь української мови (1924)/понаїжджати

by Борис Грінченко

◀ понаїдатися

Словарь української мови Борис Грінченко П понаїжджати

понаїздити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понаїжджа́ти, джа́ємо, єте, гл. = Понаїздити. Тут стали рушати й наші, що з борошном понаїжджали. Кв. Понаїжджають у гості. ЗОЮР. I. 164.