Словарь української мови (1924)/поначитувати
◀ поначиняти | Словарь української мови П поначитувати |
поначитуватися ▶ |
|
Поначи́тувати, тую, єш, гл. Вычитать (во множествѣ).
◀ поначиняти | Словарь української мови Борис Грінченко П поначитувати |
поначитуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
поначитувати
Борис Грінченко
1924
Поначи́тувати, тую, єш, гл. Вычитать (во множествѣ).