Словарь української мови (1924)/понацілювати
| ◀ понаціжувати | Словарь української мови П понацілювати |
понацілюватися ▶ |
|
Понаці́лювати, люю, єш, гл. Навести на цѣль, прицѣлить (во множествѣ).
| ◀ понаціжувати | Словарь української мови Борис Грінченко П понацілювати |
понацілюватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
понацілювати
Борис Грінченко
1924
Понаці́лювати, люю, єш, гл. Навести на цѣль, прицѣлить (во множествѣ).