Словарь української мови (1924)/понаціжувати
◀ понахоплювати | Словарь української мови П понаціжувати |
понацілювати ▶ |
|
Понаці́жувати, жую, єш, гл. Нацѣдить (во множествѣ).
◀ понахоплювати | Словарь української мови Борис Грінченко П понаціжувати |
понацілювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаціжувати
Борис Грінченко
1924
Понаці́жувати, жую, єш, гл. Нацѣдить (во множествѣ).