Словарь української мови (1924)/понасікати
◀ понасівати | Словарь української мови П понасікати |
понасіювати ▶ |
|
Понасіка́ти, ка́ю, єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
◀ понасівати | Словарь української мови Борис Грінченко П понасікати |
понасіювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понасікати
Борис Грінченко
1924
Понасіка́ти, ка́ю, єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).