Словарь української мови (1924)/понасівати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понасівати
Берлін: Українське слово, 1924

Понасіва́ти, ва́ю, єш, гл. Насѣять (во многихъ мѣстахъ, во множествѣ). Горобці що-літо повикльовують усе, що він понасіває. Кв.