Словарь української мови (1924)/поналяпувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поналяпувати
Берлін: Українське слово, 1924

Поналя́пувати, пую, єш, гл. Напачкать жидкимъ, накапать (во многихъ мѣстахъ). Оце ще мені мазільниця! Тричі щіткою мазне, а всюди поналяпує. Богодух. у.