Словарь української мови (1924)/поналякувати
| ◀ поналягати | Словарь української мови П поналякувати |
поналяпувати ▶ |
|
Поналя́кувати, кую, єш, гл. Напугать (многихъ). Вони своїх дітей дуже поналякували то циганами, то дідом з торбою. Богодух. у.
| ◀ поналягати | Словарь української мови Борис Грінченко П поналякувати |
поналяпувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поналякувати
Борис Грінченко
1924
Поналя́кувати, кую, єш, гл. Напугать (многихъ). Вони своїх дітей дуже поналякували то циганами, то дідом з торбою. Богодух. у.