Словарь української мови (1924)/понаготовлювати
| ◀ понагортати | Словарь української мови П понаготовлювати |
понаготовляти ▶ |
|
Понагото́влювати, люю, єш, гл. Наготовить (во множествѣ). Жінка усе те понаготовлювали. Мнж. 131.
| ◀ понагортати | Словарь української мови Борис Грінченко П понаготовлювати |
понаготовляти ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаготовлювати
Борис Грінченко
1924
Понагото́влювати, люю, єш, гл. Наготовить (во множествѣ). Жінка усе те понаготовлювали. Мнж. 131.