Словарь української мови (1924)/понагонити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понагонити
Берлін: Українське слово, 1924

Понаго́нити, ню, ниш, гл. = Понаганяти. Повен двір овець… понагонив. Рудч. Ск. II. 15.