Словарь української мови (1924)/понавівати
◀ понависати | Словарь української мови П понавівати |
понавіряти ▶ |
|
Понавіва́ти, ва́ю, єш, гл. Навѣять (во множествѣ).
◀ понависати | Словарь української мови Борис Грінченко П понавівати |
понавіряти ▶ |
|
Словарь української мови — П
понавівати
Борис Грінченко
1924
Понавіва́ти, ва́ю, єш, гл. Навѣять (во множествѣ).