Словарь української мови (1924)/понаволікати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понаволікати
Берлін: Українське слово, 1924

Понаволіка́ти, ка́ю, єш, гл. Натащить (во множествѣ). На що то ти всякого ломаччя сюди понаволікав? Харьк. у.