Словарь української мови (1924)/понавозити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понавозити
Берлін: Українське слово, 1924

Понаво́зити, жу, зиш, гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба. Кв.