Словарь української мови (1924)/понавозити
| ◀ понаводити | Словарь української мови П понавозити |
понаволікати ▶ |
|
Понаво́зити, жу, зиш, гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба. Кв.
| ◀ понаводити | Словарь української мови Борис Грінченко П понавозити |
понаволікати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понавозити
Борис Грінченко
1924
Понаво́зити, жу, зиш, гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба. Кв.