Словарь української мови (1924)/понавалювати
◀ понаважувати | Словарь української мови П понавалювати |
понаварювати ▶ |
|
Понава́лювати, люю, єш, гл. Навалить (во множествѣ).
◀ понаважувати | Словарь української мови Борис Грінченко П понавалювати |
понаварювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понавалювати
Борис Грінченко
1924
Понава́лювати, люю, єш, гл. Навалить (во множествѣ).