Словарь української мови (1924)/помішник

by Борис Грінченко

◀ помішатися

Словарь української мови Борис Грінченко П помішник

помішничка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Помішни́к, помішни́ця. См. Помічник, помічниця.