Словарь української мови (1924)/помічник
| ◀ помічний | Словарь української мови П помічник |
помічниця ▶ |
|
Помічни́к, помішни́к, ка́, м. Помощникъ. Левиц. Пов. 136 Попереду йшов Щука з своїм помішником паном Підпольським. Стор. МПр. 103.
| ◀ помічний | Словарь української мови Борис Грінченко П помічник |
помічниця ▶ |
|
Словарь української мови — П
помічник
Борис Грінченко
1924
Помічни́к, помішни́к, ка́, м. Помощникъ. Левиц. Пов. 136 Попереду йшов Щука з своїм помішником паном Підпольським. Стор. МПр. 103.