Словарь української мови (1924)/помічати
◀ поміч | Словарь української мови П помічати |
помічний ▶ |
|
Поміча́ти, ча́ю, єш, сов. в. помі́тити, чу, тиш, гл. Замѣчать, замѣтить. Я помічати стала, що Парася сама собі думає та думає. МВ. II. 20.
◀ поміч | Словарь української мови Борис Грінченко П помічати |
помічний ▶ |
|
Словарь української мови — П
помічати
Борис Грінченко
1924
Поміча́ти, ча́ю, єш, сов. в. помі́тити, чу, тиш, гл. Замѣчать, замѣтить. Я помічати стала, що Парася сама собі думає та думає. МВ. II. 20.